Інформація про заклад

ПЕРШІ ЗГАДКИ ПРО СЕЛО 

Першу згадку про село можна знайти у книзі Stecki T.J. “Z bory I stepy. Obrazy I pamigtniki.” Krarow, 1888. І припадає вона на 1629 рік – “wies  Pohorelowka”.

Інша згадка про Погорілівку датується 1683 роком. Міститься вона у книзі Н.І. Теодоровича «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской Епархии».  Почаїв, т.2, 1889р.

Погорілівка згадується і в інших книгах. Так у книзі «carte de la pologne. / Zannoni  Rizzi londres.» 1772 р. – згадка за 1772 рік.

У книзі «Геометрические планы / эскизы, шкицы / земельных наделов крестьянам собственникам / рукописи / Погореловка». Бр., 1868. / ДАЖО., ф 60, оп 1 / - за 1868 рік.

В  СКЛАДІ  РОСІЙСЬКОЇ  ІМПЕРІЇ  

Після третього поділу Польщі 1795 року волинські землі було приєднано до Росії і утворено спочатку Волинське намісництво, а потім Волинську губернію. В той час на території Волинської губернії було 13 міст, 134 містечка і 9682 села.

Одним з цих сіл була Погорілівка. Село належало до «Бистрицького антоведческого общества». На території було 1147 десятин землі.

В районі хутора Хвоянкаі села Озірці знаходили великі  кургани попелу з вугіллям, що свідчить про випалювання руди чи дерев’яноговугілля, яке вивозили для промислових цілей.

В районі хутора Рудня добували залізну руду і використовували для місцевих цілей, про що свідчать відходи (шлак) від переплавки руди, що знаходяться зараз на місці колишнього водяного млина. Млин стояв біля річки Сергіївка, води якої і крутили колесо млина. Річка була повноводною і чистою, багатою на рибу і впадала в Случ. Крім водяного млина були ще і вітряки, у яких селяни мололи зерно. Також було в селі дві кузні.

Основна маса селян Погорілівки були бідняками, які володіли від 1 до 3 десятин землі. Панщину відробляли 2-3 дні на тиждень у селі Бистричі. Жінки працювали також  і змушені були нести малих дітей за 8 км. Від свого дому.

В селі було близько 10 господарств заможніших людей. Мали вони по 12-18 десятин. В них працювали наймити, які зайняті були від зорі до зорі

Станом на 1 липня 1798 року в Погорілівці нараховувалося 43 двори і проживало 496 жителів.Станом на цей же період 1898 року в селі проживало 1270 жителів.Ще через 100 років, у 1998 році, в Поліському нараховувалося 609 дворів і проживало 1674 жителі.Рішення №612виконкому Ровенської обласної Ради депутатів трудящих від 25 червня 1963 року.
Про перейменування окремих населених пунктів
У зв’язку з тим, що на території укрупнених районів є населені пункти, які носять однойменні назви, що вносить плутанину і значно утруднює обслуговування населення і, враховуючи клопотання районних організацій, виконком обласної Ради народних депутатів трудящих
Рішив:
Перейменувати населені пункти:
по Березнівському району:
села Грушівської сільради: Городище – на село Ялинівка і Кам’янка – на село Вільхівка;
село Погорілівка Погорілівської сільради на село Поліське і сільраду
– на Поліську
Однокласна церковно-приходська школа в селі Погорілівка відкрита в 1889 році старанями священика Петра Філімоновича Уловивича.
За більш як столітній період існування школи в ній працювали до 500 вчителів, які давали знання жителям села.«19. Приговор об открытии в селе Погореловка школы грамотности составлено, но таковая, хотя стараниями местного священника открыта 17 февраля 1889 года, в настоящее время по несочувствии прихожан не существует19. Школа грамотности в селе Погореловка существует с 1889 года.Поправке под №19 верить.Священник Петр Улович (підпис)»Виписка із «Відомості Свято-Михайлівської церкви села Погорілівка Ровенського повіту Волинської губернії за 1890 рік»