Б`ють дзвони. Протяжно, звучно, по всій
Україні. Б`ють на сполох. Тужно линуть удалечінь, піднімаючи з глибини душі ті
відчуття, що були майже поховані у віках війон і лихолітть — біль, нещастя,
біду, сльози…
Ні, це не дзвони війни, кличуть нас до
оборони Вітчизни, до походу; не дзвони миру кличуть нас на раду, ні, це навіть
не дзвони Бухенвальду змушують нас піднятися і хвилиною мовчання вшанувати тих,
хто поліг від рук катів… Це дзвони Чорнобиля, чорний біль і плач нашої землі;
дзвони болю і страждань, дзвони мирної війни, – так розпочали учні 10-Б класу лінійку- реквієм, приурочену до Дня
ліквідації Чорнобильської трагедії.
На лінійці
учні школи переглянули відеопрезентацію “Чорнобильська трагедія”, згадали
історичні дані трагічної події та вшанували людей, які героїчно воювали з
атомом.
Мовчать слова, як квіти обеліскам,
Радіаційна зона не зника.
Живих вшануймо і вклонімось низько
Сльозина болю по щоці стіка.
Радіаційна зона не зника.
Живих вшануймо і вклонімось низько
Сльозина болю по щоці стіка.
Немає коментарів:
Дописати коментар