Дорогі
вчителі!!!
Сьогодні нарешті настав той день, про який ми
мріяли довгий час, який чекали з нетерпінням, бачили уві сні. Цей день звучить
в наших серцях мелодією яку ви нам сьогодні подарували .
Ми йдемо зі школи і розуміємо, що нічого вже не
повернути, не повторити, не змінити. Позаду залишилося яскраве, насичене
подіями шкільне життя, де нас ви
розуміли, намагалися допомогти, навчити, підтримати.
Школа стала для нас місцем, де ми дружили, допомагали
один одному у вирішенні завдань і життєвих проблем, разом перемагали і ділили
гіркоту поразок, раділи успіхам один одного і намагалися розрадити в біді.
І завжди Ви були поруч, завжди були готові
зрозуміти і допомогти.
А ми часто не розуміли цього і ображалися на
Вас, і часто самі Вас ображали. Вибачте нас за це.
Ви допомагали нам рости і розумнішати. Ви вчили
нас не тільки читати і рахувати, але ще вчили думати і думати, відповідати - не
тільки біля дошки, але і за свої вчинки.
Ми не обіцяємо, що не будемо робити помилок в
словах і рішеннях, ми не обіцяємо, що будемо прославленими і великими, але ми
будемо завжди пам'ятати Ваші уроки добра, справедливості, толерантності,
чесності.
Ми будемо намагатися, щоб в майбутньому Вам
ніколи не було за нас соромно. Ми будемо дбайливо зберігати шкільні спогади не
тільки в фотоальбомах, файлах, на дисках, але і
в своїх серцях.
Ми дякуєм всім Вам за теплоту, за розуміння та
терпіння .Низький уклін вам!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар